Шенгенська віза: щоб не стояти навколішки перед посольством

 

Літо добігає кінця, проте туристичний бум лише набирає обертів. Спадає спека та ціни на готелі. Вартість «гарячих путівок» наближається до прийнятної. Оксамитовий сезон кличе в дорогу. Куди ж податися? Східною екзотикою українця вже не здивуєш. Однак Європа, до якої ми належимо принаймні географічно, лишається малодосяжною. Щоб прорубати вікно до Європи належить прорватись через барикади на підступах до посольств країн ЄС. Підкорення цих неприступних твердинь є першим кроком для отримання  європейського «вхідного квитка» - Шенгенської візи.

 

 До написання цієї статті мене надихнув випадково почутий жарт, очевидно, з «Камеді клаб». Звучить приблизно так: «Чоловік хоче замовити тур. Йому пропонують Єгипет, але ідея явно не до вподоби цьому громадянину: «Не хочу до Єгипту. Що я там не бачив? Піраміди? 6 годин в дорозі, мухи, спека, натовпи людей, автобус. Хочу до Європи!». На що агент відповідає: «Для Європи потрібна Шенгенська віза. І тут: 6 годин, мухи, спека, посольство.»

 

Не будемо зараз аналізувати причини такого ажіотажу навколо віз Шенген. Попри всі оптимістичні прогнози дозволю собі зробити припущення, що найближчим часом ситуація навряд чи зазнає змін. І з цим фактом краще погодитись. Натомість пропоную шановному Читачеві кілька порад, як не підірвати своє здоров'я, пробиваючись до Європи.

 

 

1. Реально оцініть свої шанси.

Проаналізуйте наведені нижче пункти і подумайте, чи не виникає з ними проблем.

• Якщо ви молода незаміжня студентка\неодружений студент без постійного місця роботи, а Ваші батьки пристойну платню отримують «в конверті», подумайте, чи не краще одразу замовити тур, скажімо, до Туреччини. Чому? По-перше, щоб отримати візу Шенген, Ви мусите довести, що вона Вам не потрібна. Тобто що Ви неодмінно повернетесь на Україну. Доводити, як Ви здогадуєтесь, не на словах потрібно. Вас попросять надати довідку з місця роботи з зазначеною зарплатнею, інколи навіть розрахунок за останні півроку. Якщо Ви – студент, мусите принести довідку з ВНЗ та нотаріально завірену заяву від певної особи про те, що вона погоджується фінансувати Вашу подорож. З рештою, кожна країна висуває свої додаткові вимоги, але ідея всюди одна і та ж.
• Окрім того, від Вас попросять довідку з банку про наявність певної суми на Вашому рахунку або так звані «трепел-чеки».
• Якщо Вас запрошує установа\організація, Вам пощастило.
• Якщо Вас запрошує приватна особа-громадянин ЄС, окрім запрошення він\вона також надає довідку про стан свого рахунку, і сума на ньому має бути зовсім недитяча. Як, з рештою, і на Вашому.

Це далеко неповний список потрібних паперів. Він є швидше інформацією для роздумів…

 

Подумали? Тоді рухаємось далі. Запропоную Вам типово європейський підхід: отримувати інформацію безпосередньо з першоджерела. Тобто найвичерпнішу інформацію про візові вимоги Ви отримаєте на Інтернет-сторінці відповідного посольства, а не від дяді Васі, що 10 років тому здійснив євротур. Сайти посольств мають україномовні версії, тобто проблем жодних. Варто не полінуватися і прочитати потрібний розділ від «А» до «Я». Прочитали? Зібрали необхідні документи? Ідемо далі!

 

2. Зробіть усе самі. Відповідні фірми та особи запропонують все зробити за Вас. Якщо Ви вперше подаєте документи, то послугами солідної тур фірми, де Ви замовляєте тур, нехтувати, може, і не варто. Але, як свідчить досвід, перше питання при замовленні євротуру звучить так: «У Вас є Шенгенська віза?».

Майте також на увазі: коли турагент бачить, що у Вас «глухий номер» з документами, солідна турфірма навряд чи візьметься за оформлення візи для Вас. В такому разі Вам можуть запропонувати допомогу інші, не завжди сумлінні фірми чи особи. Такі послуги для лінивих можуть видоїти ваш гаманець і не принести позитивного результату. В принципі, ознаки таких шахраїв неважко зауважити. Вам обіцятимуть стовідсотковий результат та інші золоті гори за всього-навсього кілька сотень євро. Якщо Вам порадять, скажімо,  провернути «карусель» з трепел-чеками або надати лише їх копії, подумайте, чи не намагаються Вас ошукати. Уявіть себе на місці консула: Ви б прийняли такі документи?

 

3. Не відкладайте підготовку документів на останній день, процес може затягнутись. Окрім того, процедура отримання візи за найоптимальніших умов триває близько тижня. За умови, якщо у Вас з першої спроби приймуть документи.

 

4. Переходимо до заповнення анкети. В принципі, з цього можна почати. Декому так легше організувати весь процес.

 

Наполегливо раджу Вам взятись за справу самим. Це не так складно. Варто лише УВАЖНО ЧИТАТИ. І думати. Не знаєте, що писати в якомусь пункті? – Ще раз зверніться до сайту посольства, розділ візової інформації. Досить часто там можна знайти зразок заповненої анкети. Допомагає!

До заповнення анкети варто підійти серйозно. Помилка в одній літері може спричинити купу проблем.

Під стінами посольств\консульств вам пропонуватимуть такі послуги, як заповнити анкету, за окрему плату.  Ці люди не є працівниками консульств і пропонують послуги для лінивих. Так, в них «набита рука», проте я не стала б довіряти їм свою анкету. Подумайте: Ви самі краще знаєте інформацію про себе, ніж випадкова людина. Дасте раду самі, не святі ж глечики ліплять.

 

5. Під стінами дипломатичного представництва варто з'явитись з самого зрання. Поводьтеся чемно, аби не провокувати роздратовану з невідомих причин охорону.

 

6. Не забудьте забрати оригінали документів. Консулові лишається лише Ваш паспорт і довідки. Запрошення теж заберіть. На кордоні може знадобитись. Вони самі Вам його віддадуть, але можуть забути – всі ми живі люди.

 

7. Отримавши візу (мої вітання, якщо Вам вдалося!), обов'язково перевірте, чи правильно написане Ваше ім'я, прізвище і дати в'їзду та виїзду з Шенгенської зони. Це дуже важливо! Буде прикро, якщо через помилку в одній літері чи цифрі Вас з кордону розвернуть додому. Такі випадки мають місце. Так, візи видають живі люди, що можуть помилятися. Помилки комп'ютера трапляються ще частіше.

 

 

Якщо ж Вам, не дай Боже, відмовили, поверніться до пункту 1 цієї статті та до консульської інформації. Проаналізуйте самі, що Ви недоопрацювали. В дипломатичному представництві Вам ніколи не пояснять причин відмови у наданні візи.

Може, варто в черговий раз податись до якоїсь приязної, «безвізової» країни. Принаймні не стоятимете навколішки перед посольством. Або ж відкладіть євротур до кращих часів. У Вас ще все життя попереду!

 

З повагою,

Natalia Żurawska